Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгірянин

Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГІРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГІРЯНИН"
Безплемінний, -а, -е. Безродный, безъ племени, безпотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. І. 249.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Кручати, -чу́, -чи́ш, гл. Хрюкать. Вх. Лем. 428.
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться. Н. Вол. у.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Рибаха, -хи, ж. Рыба, большая рыба. Вживають вони щуку-рибаху. АД. II. 40.
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.
Хитванний, -а, -е. Шаткій. Хитванний пліт. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГІРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.