Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вагуватися, -гуюся, -єшся, гл. 1) = вагатися. Вх. Зн. 5. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од неї, а він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче, і вони що-дня вагуються. Така звяга йде в дому. Г. Барв. 536. 3) Мѣряться силами? Їхало 12 братів на войну, тринадцята сестра.... билися, вагувалися, сестри пристала, кров іти перестала. (Заговоръ). Грив. II. 315.
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка. Біл.-Нос.
Люле́шник, -ка, м. Куритель изъ трубки. Ном. № 12603.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ). Мнж. 173.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204.
Сотатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою. Левиц. Пов. 244. 2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста. Св. Л. 23.
Товстокосий, -а, -е. Съ толстой косой (на головѣ). Товстокоса Онися. Морд. Пл. 17.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.