Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть.
Дубас, -са, м. Большой ножъ.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Зашкалу́бити, -блю, -биш, гл. Сдѣлать щель, углубленіе.
Курява, -ви, ж.
1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току.
2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить.
Парениця, -ці, ж. = паренина 1.
Підкат, -ту, м. Вырѣзка ниже широкой части прядильнаго гребня.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Росхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росхили́ти, -лю́, -лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає.
Хожай, -жая, м. Мѣшокъ или котомка, которую торговцы-разносчики (щетинники) носятъ со своими товарами на спинѣ.