Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв. Рудч. Ск. ІІ. 120.
Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.
Засну́ти Cм. засинати.
Зріст, зро́сту, м. 1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. на зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито. 2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. І. 19. 3) Проросшее зерно, снопы.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Опинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Очутиться. Аж, ось, не знаю я того, як сірий вовк тут опинився. Греб. 385. Як дам тобі на відлі, той за дверима опинишся. Полт. Земля під тобою розступиться і ти опинишся в пеклі. Стор. МПр. 41.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.
Тропарь, -ря, м. 1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника. 2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ. Ном. № 3619.
Челядникувати, -ку́ю, -єш, гл. Служить, быть слугой, наемнымъ работникомъ.