Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підводити

Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Стор. МПр. 105. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. Греб. 386. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. Гн. І. 90. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Мнж. 9. Маруся підвела очиці вгору. Кв. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. МВ. І. 57. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Kolb. I. 56. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. Мир. Пов. II. 80. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. МВ. (О. 1862. III. 68). Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. Рудч. Ск. 6)до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Кв. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела. Чуб. V. 231.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОДИТИ"
Загрюзи́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Увязнуть въ грязи. Треба їм десь через дуже калну балку їхати, — вони й загрюзились. Мнж. 121.
Замакі́тритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться. Щоб тобі світ замакітривсь. Ном. № 3707. Так у його в голові замакітрилось і в очу позеленію й потемніло. Г. Барв. 514.
Королівна, -ни, ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чуб. V. 88. Чи воно яка князівна, чи королівна. Рудч. Ск. II. 46.
Кочуватися, -чуюся, -єшся, гл. Приходить къ кому-нибудь. Так і завтра почуюся хиба до тебе? Федьк.
Натасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Набить, наколотить. І боки так натасувала... Котл. Ен. VI. 65. 2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби. Вх. Зн. 40.
Отсе нар. Вотъ, вотъ это. Отсе ви, братці, не добре зробили, що напилого козака гуляти пустили. Н. п. Отсе тобі, козаченьку, три дороженьки вкупі. Чуб. V. 940.
Очеркнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) = обчеркнутися. Грин. І. 69. 2) Черкнуться, задѣть. Як скочив я через тин, та й не очеркнувся. Н. п.
Пошарпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Изорваться; изорвать на себѣ; исцарапаться. Коловсь сердешний об тернину, пошарпався ввесь об шипшину. Котл. Ен. III. 20. Еней тут крикнув, як на пуп; заплакався і заридався, пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. III. 9. 2) Потормошить другъ друга. Їден з другим пошарпалися, а не бились. Н. Вол. у.
Тестюра, -ри, м. Грубо-ласкат.: тесть. Конст. у.
Шморшки, -шок, ж. Морщины, складки. Лице було оперезано шморшками. Левиц. І. 357.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.