Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Заріза́ти, -жу, -жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче.
Княженецтво, -ва, с. Достоинство князя.
Мужи́цький, -а, -е. 1) Крестьянскій, мужичій. Бувало дають ляхам одежу мужицьку. В їх усе по панській, любе й миле, а в нас усе по мужицькому. 2) Мужескій, мужній. Очищаєш ти, водо явленая, нарожденого од позору: надуманого, нагаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького.
Навле́жачки нар. Лежа, въ лежачемъ положеніи.
Позаохочувати, -чую, -єш, гл. Привлечь къ чему, поощрить (многихъ).
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею.
Роскрукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться (о воронахъ).
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Цивільний, -а, -е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли.
