Вишивання, -ня, с.
1) Вышиваніе.
2) Вышиванье, вышивка. Прийшла до вас показати моє вишивання на вашій сорочці: чи вподобаєте?
Дуплува́тий, -а, -е. = дуплавий. Великий дуб, та дупловатий. Був він (дуб) дуже товстий, дуплуватий.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала.
Помізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Коли хочеш що казати — перш помізкуй, як почать.
Пошанівля, -лі, ж. = пошанівка. Як би у пошанівлі держав, то було б до віку хати.
Пробиванка, -ки, ж. = пробуток. Ей родино, родинонько, та й родичі мої! Прийдім, прийдім посмотріти пробиванки мої.
Сорока, -ки, ж. 1) пт. сорока. Сорока білобока. 2) Родъ дѣтской игры. 3) Въ свадебномъ обрядѣ: а) соро́ку скакати. Танцевать по лавкамъ. Когда вносятъ изъ комори сорочку новобрачной, то, завѣся иконы, всѣ присутствующіе, предводимые старшимъ дружком, держащимъ въ рукахъ сорочку, танцуютъ, съ соотвѣтствующими пѣснями, по лавкамъ и скамьямъ вокругъ стола и всей хаты, обходя ее трижды въ сторону, противоположную движенію солнца. б) водити соро́ки = ходити перезвою.
Сплямувати, -му́ю, -єш, гл. Запятнать. Колій і Палій у дорогих, сплямованих кровю жупанах. Также переносно: запятнать. Оце ж її збезчещено, сплямовано.
Чужоземець, -мця, м. Иноземецъ, иностранецъ. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин.
