Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вішало, -да, с. Вѣшалка для платья. Вх. Лем. 399. Где ти, Марисю, загортина? — В коморі на вішалі. Гол. IV. 386.
Задира́к, -ка, м. пт. турухтанъ, Tringa pugnax. Вх. Пч. II. 15.
Заду́блювати, -люю, -єш, сов. в. задуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, выдубить (кожу). Гол. Од. 66. 2) О животныхъ: поднимать, поднять вверхъ хвостъ. Задубили коні хвости. О людяхъ: поднимать, поднять одежду, обнаживъ нижнюю часть тіла.
И́ва, ви, ж. Ива. Salix Caprea L. ЗЮЗО. І. 134
Лахман, -на, м. 1) Отрепье, лоскутье, рубище. 2) = лахмай.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Побіденний, -а, -е. Горемычный. МВ. (О. 1862. І. 94). А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого. Стор. МПр. 10.
Понити Cм. понивати.
Укривання, -ня, с. 1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у. 2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. укриваннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. ІІІ. 279.
Шершебка, -ки, ж. = шерстебка.