Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати. О. 1862. І. 80.
Гора́р, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Горюва́льниця, -ці, ж. Женщина бѣдстдующая, горюющая. Моя й матінко рідна! Моя й скитальниця, моя й горювальниця. Мил. 195. Ум. Горюва́льничка. Моя й дочко, моя й горювальничко! Мил. 219.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ. Вх. Зн. 13.
До́слід, -ду, м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.
Задира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. заде́ртися, задра́тися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Задираться, задраться, подниматься, подняться вверхъ. Чуприна задралась утру. Рудч. Ск. II. 126. Ніс... задрався догори. Стор. МПр. 83. 2) Начинать, начать ссориться, поссориться, повздорить.
Наруша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Двигать, шевелить. Ой у полі билина, вітер нею хитає, та й найменша пташина і та нарушав. Чуб.
Сучечка, -ки, ж. Ум. отъ сука.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутті, а слід босий. Ном. № 1182.