Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвезти

Підвезти Cм. підвозити.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВЕЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВЕЗТИ"
Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
Заміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Промѣнять. Боїться, щоб не заміняли його поля на чуже. О. 1862. І. 62. Мужик мужика заміняв на бика. Ном. № 13242. Вона мене заміняла на свекруху. МВ. ІІ. 175.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. Рудч. Ск. II. 13. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. Котл. Ен. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. Левиц. І. 323. 4) Раст. Naradus stricta L. ЗЮЗО. І. 129.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Позмахувати, -хую, -єш, гл. Смахнуть, сместь (во множествѣ).
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВЕЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.