Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи.
Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
Заміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Промѣнять. Боїться, щоб не заміняли його поля на чуже. Мужик мужика заміняв на бика. Вона мене заміняла на свекруху.
Корячкуватий, -а, -е. Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. 4) Раст. Naradus stricta L.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок.
Позмахувати, -хую, -єш, гл. Смахнуть, сместь (во множествѣ).
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника.
