Балда, -ди, ж.
1) Большой топоръ.
2) Неуклюжая, неповоротливая женщина.
3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой.
Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак.
Верштаб, -бу, м. У овчинниковъ: снарядъ въ видѣ стоящаго одного или двухъ параллельно поставленныхъ шестовъ съ перекладинами, употребляемый для навѣшиванія овчины при ея обработкѣ.
Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Cм. випшоно.
Гри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Кістки гризти. 2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Гризе мене одна думка. 4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так.
Дзюбу́н, -на́, м. Клюющій.
Крушина, -ни, ж.
1) Крушина, Rhamnus frangula. Нема роду-родини, ні вірної дружини, тілько в саду крушина.
2) Печаль, кручина. А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина — отець-мати померла.
Росплішуватися, -шуюся, -єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати.
Сивизна, -ни, ж. Сѣдина. Сивизна на висках.