Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Годяний, -а, -е. О погодѣ: ясный. Цей місяць був не годяний, а дощовий. Лебед. у.
Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Зазва́ти Cм. завивати.
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Нехта, -ти, ж. = нахта.
Побороти, -рю, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Хто кого поборе, той тому оце озеро одпустить. Рудч. Ск. І. 61.
Понадрізувати, -зую, -єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чохли будуть, — може понадрізувати? Васильк. у.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Учиняти, -няю, -єш, сов. в. учинити, -ню, -ниш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, совершать, совершить. Ой, хворцю! Що ти учинила. Мет. Спасибі вам, панове молодці, преславні запорожці, за честь, за славу, за повагу, що ви мені учинили. Шевч. 234. учинити во́лю. Cм. воля. 2) Поступать, поступить, сдѣлать. Ой не гаразд запорожці, не гаразд вчинили. Н. п. Так ми добре, брате, учиниш, свого найменшого брата попросімо. Макс. 3) Заквашивать, заквасить, сдѣлать закваску (для тѣста, квасу). Учинили вони квас. Мнж. 79. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила. Рудч. Ск. II. 101. На чужий коровай очей не поривай, а рано вставай та собі учиняй. Ном. № 9648.