Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили.
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка.
Захапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Заторопиться, заспѣшить.
Ле́гот, -ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ.
Мени́нник, -ка, м. 1) Именинникъ. 2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей.
Навпросте́ць нар. Напрямикъ, прямикомъ. Від серця до Бога навпростець дорога. Навпростець тілько ворони літають. Хиба він знає, куди до раю навпростець?
Помимрити, -рю, -риш, гл. Побормотать нѣкоторое время. Помимрив, помимрив шось.
Пошерхнути, -ну, -неш, гл. О кожѣ человѣка: сдѣлаться шероховатой.
Прирахувати, -ху́ю, -єш, гл. Присчитать.
Притинати, -наю, -єш, сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл.
1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба.
2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать.
3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо.
4) притяти слово. Рѣзко отвѣтить. Палажка аж сплакнула, бо се вперше він їй таке притяв слово.