Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дванадцятикри́лка, -ки, ж. Съ двѣнадцатью крыльями вѣдьма. Вона — дванадцятикрилка, а я тільки шестикрилка; вона всім нам (відьмам) голова. О. 1862. IX. 33.
Ди́хальце, -ця, с. Ум. отъ дихало.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Плавзати, -заю, -єш, гл. = плазувати. О. 1862. IX. 107.
Познаменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у.
Поперемолочувати, -чую, -єш, гл. Перемолотить (во множествѣ).
Різнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою. О. 1861. IV. 33. 2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить. І знов почались пісні з музиками, тільки вже деякі голоси дуже різнили. Левиц. І. 352. 3) О ружьѣ: разсыпать, разбрасывать дробь въ стороны. Рушниця різнить. Черк. у.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.
Торавий, -а, -е. Паршивый. Угор.
Удвуконь нар. Парой лошадей. Котить удвоконь. МВ. (О. 1862. III. 46).