Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Гаджучка, -ки, ж. Молодая смерека вышиной до 1 1/2 метра. Шух. І. 176.
Гарикатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, ссориться, перебраниваться. Вони тільки й роблять, що гарикаються увесь день.
Наво́зити, -жу, -зиш, сов. в. навезти́, -зу́, -зе́ш, гл. Навозить, навезть. Дідова дівка навезла усякої всячини. Рудч. Ск. II. 58.
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert. ЗЮЗО. І. 139.
Підмантачити Cм. підмантачувати.
Подомальовувати, -вую, -єш, гл. Окончить писать красками (многое). Що пороспочинав, усе подомальовував.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Хвостовик, -ка, м. Часть плуга: клинь, при помощи котораго можно опускать плугъ глубже или мельче. Канев. у. Чуб. VII. 399.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій. 2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь. 3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. Н. Вол. у. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.