Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабе́шки, -шок и -шків, ж. мн. Внутренности животнаго, потроха. Я ниньки варила вареники з свинячими бабешками. Шейк.
Віджахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отскочить отъ кого въ ужасѣ, въ испугѣ. (Відьми) кинулись на Пантелемона і од жахнулись од круга. Грин. І. 67.
Дже́нчик, -ка, м. Насѣк. = Дрік. Мнж. 178.
Капарниця, -ці, ж. 1) Презрѣнная. 2) Медлительница. 4) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються. Уман. у.
Нав'я́зливий, -а, -е. = нав'язкуватий.
Обмерлий, -а, -е. Обмершій, впавшій въ обморокъ. Її принесли додому обмерлу. Мир. Пов. І. 171.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Чівка, -ки, ж. 1) Хохолъ, волосы спереди головы. Вх. Зн. 80 Бере го за чівку. Фр. Пр. 117. 2) мн. чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Шух. І. 100. Ум. чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька. Шух. І. 198.