Відсторонитися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Посторониться.
2) Отстраниться. Краще відсторонитись, ніж і собі у біду попасти.
Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча.
Ґазди́нити, -ню, -ниш, гл. Быть хозяйкой.
Допанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Позводилося панів багато: хотять, панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю.
Зазелені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Зазеленѣть. Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленіло. От весна настав: хліба скрізь посходили, — зазеленіло.
Заки́слювати, -люю, -єш, сов. в. заки́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать кислымъ; пропитывать, пропитать посуду кислымъ содержимымъ. Закислив мені своїм борщем горщик. Не буду макітри закислювати. 2) — душу. Съѣсть чего-либо кислаго (натощакъ передъ выпивкой). Треба хоч душу закислити.
Зди́во, -ва, с. = диво.
Ло́пнути, -ну, -неш, гл. Лопнуть. Против вогню і камінь лопне. Щоб ти лопнув!
Ма́сляний, -а, -е. Масляный. за масляні вишкварки не помирились. Поссорились за ничто.
Приклепатися, -паюся, -єшся, гл. Привязаться, пристать.