Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).
Видати 1, -ся. Cм. видавати, -ся.
Закарлю́ка, -ки, ж. Крючекъ, загибъ. Ум. закарлючка. О. 1862. І. 79.
Кревавийи пр. = крівавий и пр. кревне и кревно,, нар. До кроваваго пота, усердно; очень сильно. Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. Харьк. Роби кревно і ходи певно. Ном. № 9965. Почав гірко і кревно ридати. Мир. Пов. І. 162.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Підшивайло, -ла, м. Подлипайло. То підшивайло — підлижеться.
Позохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проявить охоту, желаніе, согласиться что либо сдѣлать (о многихъ).
Прив'явати, -ва́ю, -єш, сов. в. прив'янути, -ну, -неш, гл. Привядать, привянуть. Уже наші василечки од сонця пов'яжи. Нехай в'януть, прив'явають. Мет. 316.
Тюгукати, -каю, -єш, гл. = тюкати. Шейк.
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.