Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Виховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. виховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). Ном. № 3922. ви́ховалась три місяці. Три мѣсяца все пряталась. Конст. у. 2) Воспитываться, воспитаться.
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття). Ном. № 13384.
Клохтіти, -хчу, -тиш, гл. Сильно кипѣть. Вх. Уг. 245.
Невмітно нар. мені невмітно. Я не замѣтилъ, не припомню. Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало. Верхнеднѣпр. у.
Обридлий, -а, -е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. І. 117.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1. Вх. Лем. 449.
Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Татців, -цева, -ве = таточків. Шейк.
Устилатися, -лаюся, -єшся, гл. = устелятися.