Вибалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться, сказавъ все, что хотѣлъ. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається.
Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився.
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь.
Морг I меж. Выражающее миганіе, морганіе. Кив, морг на його.
Насуплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. насупитися, -плюся, -пишся, гл. Нахмуриваться, нахмуриться. Один з троянської громади, насупившися, все мовчав. Лемішка сидів насупившись. А тут хмара насупилась і зразу така темрява!
Натрапити, -ся. Cм. натрапляти, натраплюватися.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій.
Підглибити Cм. підглибляти.
Уговкати, -каю, -єш, гл. Усмирить, укротить.
Чашечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чашка. Чашечка — воду пити. 2) Ячейка въ сотахъ.