Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загові́ти Cм. загівляти.
Кайстровий, -а, -е. Кайстрові капелюхи. Гол. Од. 19.
Кално нар. = кально. І снігу нема і води, і в полі не кално, а сухісінько всюди. Кв. II. 38.
Нагріма́ти II, -ма́ю, -єш, гл. Гремѣть слегка. Грім нагріма — дощ буде. Екатерин. г.
Нароби́ти, -ся. Cм. наробляти, -ся.
Понуро нар. 1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять. Шевч. 535. 2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Стор. МПр. 24. Понуро не мовчи. Г. Барв. 343.
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Цибань, -ня, м. Длинноногій. Та в мене добрий цибань: як цибне, то хоч би який рів, то перескаче. Уман. у.
Чірєний, -а, -е. = каламутний. Чірєна вода. Шух. І. 81.
Шайнути, -ну, -неш, гл. Дунуть. Як шайнули буйні вітри. Гол. III. 107.