Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого.
Їхавиця, -ці, ж. Ѣзда. Ум. їхавичка. Де під'їхать, де пішки, — хоч би погана їхавичка.
Ковдоба, -би, ж. Озерцо.
Нака́пування, -ня, с. Въ рисункѣ раскрашенныхъ мисок: одиночныя круглыя точки.
Обвисати, -саю, -є́ш, сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Повна рожа на тину обвисла.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Обтикала всю голову квітками.
Придане, -дан, приданки, -но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Свашки і приданки роздягають молоду. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай.
Птиця, -ці, ж. = птах. Не всі старі птиці високо літають. посл. ум. пти́чка, пти́чечка. Употребл. какъ ласкат. слово. Пані моя, пані моя, пані влюбленая, моє серденько, моя птичечко.
Солодюсінький, -а, -е. = солодісінький.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Він шпеник в рані розглядав. 2) Ножка у листа, плода.