Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Чуб. VII. 388. Він узяв, роскрив один засік. Рудч. Ск. II. 141. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 8. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено. Новомоск. у.
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе. Вх. Лем. 418.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Люба́йстер, -тру, м. Алебастръ. Черк. у.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Поштурмувати, -му́ю, -єш, гл. Поштурмовать.
Рішений, -а, -е. Сложенный складками. Рішена перемітка. Шух. І. 133. Рішений фартух. Вх. Зн. 60.