Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо. Грин. III. 195.
Квік, -ку, м. Визгъ поросенка. Не мала баба клопоту, купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058.
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки. Левиц. І. 89.
Повпрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали. Чуб. V. 1051.
Понаходити, -джу, -диш, гл. 1) Найти, разыскать (во множествѣ). 2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків. Стор. МПр. 60.
Попростювати, -тюю, -єш, гл. Походить, побродить. Попростює по степу корова, хоч трохи напасеться, а прийде — підкинь сіна. Лебед. у.
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Грин. II. 14 2. Cм. тирло.
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206.
Цінькати, -каю, -єш, гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь. Вх. Уг. 274.