Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Козацтво, -ва, с. 1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли. Шевч. 151. 2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва. МВ. 8) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Рудч. Ск. І. 69. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв. Драг.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.  
Обчерсти, обчерти. Cм. обчірати.
Патлань, -ня́, м. Длинноволосый человѣкъ.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Пуслик, -ка х. Родъ одежды. З тим ся треба любувати, што в пуслику ходит. Гол. II. 424.
Хватити, -чу, -тиш, гл. Хватить, схватить. Венеру за виски хватило, як глянула, що там Дарес. Котл. Ен.