Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо.
Квік, -ку, м. Визгъ поросенка. Не мала баба клопоту, купила порося: порося у квік, а баба у крик.
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки.
Повпрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали.
Понаходити, -джу, -диш, гл.
1) Найти, разыскать (во множествѣ).
2) Сойтись, прійти (о многихъ). З запорожжя понаходило таки чимало братчиків січовиків.
Попростювати, -тюю, -єш, гл. Походить, побродить. Попростює по степу корова, хоч трохи напасеться, а прийде — підкинь сіна.
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Cм. тирло.
Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный.
Цінькати, -каю, -єш, гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь.