Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували.
Засу́шка, -ки, ж. Сортъ луку. Цибулю-засушку годиться сховати до Покрови на піч, щоб у стовбурі не йшла.
Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно.
Перстач, -ча́, м. — золотник. Раст. Potentilla aurea.
Понагарбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и нагарбати, но во множествѣ. Понагарбували вони собі і грошей і всього, — буде і їм і дітям.
Послабіти, -біємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Був собі мазур, — так собі простак.
Утоптати Cм. утоптувати.
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Як циган, смуглой цери був.