Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баба́на, -ни, ж. Старая овца, негодная для случки. Херс.
Заслу́хатися Cм. заслухуватися.
Захарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Захрипѣть. Єдного і другого ударив під бік ножем, — так вони і захарчали. Рудч. Ск. І. 199.
Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый. 2) Извилистый. Колінувата річка.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Підбороздня, -ні, ж. пт. = веснівка 2. Вх. Пч. II. 8.  
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Ном. № 8412. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? Шевч. 608. 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами. Ном. № 1145.  
Роспуджувати, -джую, -єш, сов. в. роспу́дити, -джу, -диш, гл. Разгонять, разогнать. Мир. ХРВ. 117. Роспуджував, мов птаство, татарву. К. ПС. 65. Чи ба! вівці роспудив. Кобел. у.
Сторцом нар. = сторч 2. Цеглу ставити сторцом, чи класти плазом. Кам.-Под. у.