Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Галдамаш, -ша, м. = одамаш. Вх. Зн. 43.
Кежінь, -ня, м. Тяжесть, бремя. Єкий кежінь мі на душі, головки не зведу. Гол. III. 11.
Напива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напи́ти, -п'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить на извѣстную сумму.
Напіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. напе́ртися, -пруся, -решся, гл. 1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу. 2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла.
Обтяж нар. Тяжеловато. Снопів наклав обтяж, насилу вивіз на гору.
Повечіркувати, -кую, -єш, гл. Ѣсть послѣ ужина. Вечеряла, повечіркувала. Ном. № 14324.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. Ном. № 79. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. Харьк. у. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. К. Досв. 83. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям. Ком. II. 91.
Помагати, -га́ю, -єш, сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. Посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.
Укидати, -даю, -єш, сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Ном. № 23. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. Ком. P. І. 56. латку вкинути. Положить заплату. ЗОЮР. II. 283. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. ЗОЮР. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. Г. Барв. 52. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? О. 1861. IV. 39. укинути фука. Cм. фук. Мкр. Г. 61.