Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

песюга

Песюга, -ги, м. Собака большая. Вх. Зн. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕСЮГА"
Ба́бити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77.
Било 2, -ла, с. 1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Шух. I. 147. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було. Камен. у. 2) Часть друлівника (Cм.). Шух. І. 277. 3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Черниг. Ум. бильце.
Блискавець, -вця, м. Насѣк. Свѣтлякъ, Lampiris noctiluca. Блискавці літают. Вх. Лем. 392.
Зди́рця, -ці, м. Обдирало, взяточникъ, вымогатель, мздоимца.
Злоги, -гів, м. мн. 1) Роды. Балт. у. 2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями. Черк. у.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный. 2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили. ЕЗ. V. 170.
Позмінювати, -нюю, -єш, гл. Измѣнить (во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали. Харьк. у.
Сапання, -ня, с. Полотье.
Шульок, -лька, м. = шулка. Хотин. у. Шух. І. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕСЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.