Братан, -на, м. = братанич.
Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Виложистий, -а, -е. Отложной. Виложистий комір. Дівчина була.... в сорочці з виложистим коміром.
Виробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виробити, -блю, -биш, гл. 1) Выдѣлывать, выдѣлать, дѣлать. У Батурині сірі сукна виробляють. Благословіть нас, мамо, коровай виробляти! 2) Вырабатывать, выработать; обрабатывать, обработать, отдѣлать. Ми не виробили собі під византийщиною культури, рівноважної з римською. Чесним потом виробляти із неволі волю. (Поема) ще не вироблена, тим і не посилаю. У гуцуловъ-гончаровъ виробляти глину — мѣшать руками, окончательно ее размягчая и дѣлая готовой для работы. 3) Срабатывать, сработать извѣстное количество, зарабатывать, заработать. Хоч і не заробе багато, а все за хліб виробе. Ти, кажуть, громадську отару пасеш, рублів з півсотні виробляєш. 4) — силу. Истрачивать, истратить на работѣ силу. Ой щоб тобі, ґосподине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти. 5) Истощать, истощить, измучить работой. Кінь не везе, бо дуже вироблений. О землѣ: истощать, истощить частыми посѣвами. Виробили так землю, що вже нічого не родить. 6) Прорабатывать, проработать извѣстное время. (Повинен) ти мені цілий год робити ту роботу, шо я загадаю. Як виробиш, так навчу, а не виробиш, — не навчу. 7) Выдѣлывать, продѣлывать, продѣлать. Хто ж се виробля? Оттаке-то людям горе чума виробляла.
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту.
Животві́р, -тво́ру, м. Живая природа, все имѣющее жизнь. І тут безодня живо твору, і тут премудрість без кінця.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Цвіркати, -каю, -єш, гл.
1) = цвірчати. Птах цвіркат.
2) Плевать сквозь зубы.
3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.
Цегляний, -а, -е. = цегло́вий. Цегляні кошари. Цегляний стовп.