Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боюн, -на, м. Трусъ. К. ПС. 66.
Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. Шевч. 302. От дівка голінна, так так! Шевч. 310. 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. Черк. у. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Черниг. у. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. Рк. Левиц. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. Мир. Пов. І. 157. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління. Васильк. у.
Йордань, -ні, ж. 1) Рѣка Іорданъ. 2) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ святять воду въ день Богоявленія Господня 6 января. Вийшли попи й дяки на Йордань води святити. Чуб. І. 116.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Пожадання, -ня, с. Пожеланіе, желаніе.
Похідній, -я, -є. Походный. К. ЦН. 283.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду. Конст. у.
Скиба, -би, ж. 1) Ломоть. Одрізана скиба од хліба, вже її не притулиш. Ном. № 8990. 2) Пластъ земли при паханіи. Чуб. VII. 398. Грин. II. 152. Ум. ски́бка, ски́бонька, ски́бочка. Чуб. V. 492. Порізав кавуна на скибки. Левиц. Пов. 229. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку. Чуб. III. 389. Розріжеш яблучко і даси по скибочці всім. Г. Барв. 343.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія. Шейк.