Гони́тва, -ви, ж. 1) Погоня. Ні, струни сі ослабли, заніміли в моїм буянні кримськими степами, в гонитвах за прудкою татарвою. 2) Гоненіе.
Гра́на, -ни, ж. = Грань 3 = жар.
Ду-ду! Припѣвъ въ пѣснѣ. Сидить голубца і нарікає, лихого орла проклинає; що через нього пари не має: «ой ду-ду, ду-ду, як же я буду?» Ду-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Нурт, -та, м. Водоворотъ, омутъ. Всіх німців нуртам Дніпровим оддано.
Скомтати, -та́ю, -єш, гл. Зудѣть.
Строїтися, -ро́юся, -їшся, гл.
1) Наряжаться.
2) Приготовляться. Тремтить косонька, ся боїть, свашка ся на ню строїть.
3) Строиться, становиться въ строй. Строїтись на баталію.
4) Строиться. Строяться доми та все новії.
Тюпцем нар. = тюпки. І ходою, і тюпцем.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. Впослідити мене ніхто не схоче. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Наша кохана мова зосталась упослідженою.
Черлениця, -ці, ж. ? Закувала зозуленька ой під черленицев.