Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Да́єден Кто нибудь. Вх. Лем. 409.
Збороня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зборони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помѣшать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробі ся любити. Чуб. V. 117. 2) Защищать, защитить. Не зборонить тебе ні отець, ні мати. Мл. л. сб. 297.
Нажа́ти Cм. нажинати.
Передзвеніти, -ню́, -ниш, гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Полегчати, -чаю, -єш и полегшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться легче, стать легче. Хоч за три дні перед смертю полегшає. Заклади ручину та за пазушину, чи не полегшає моєму серденьку. Чуб. V. 420.
Пооблипати, -паємо, -єте, гл. Облипнуть (во множествѣ). Сорочки на їх мокрісінькі, так і пооблипали. Черниг. г.
Провесна, -ни, ж. = провесінь. Мнж. 190. на провесні. Ранней весной.
Рахта, -ти, ж. Второй день храмоваго праздника. На другий день (після храму) у нас рахти, щоб то мед вже допивати. О. 1861. XI. 108.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.