Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Зди́рщина, -ни, ж. = здирство. Мир. ХРВ. 394.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться. Желех.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Канев. у. Марче моє добро. Канев. у. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі. Лубен. у.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Стеменний, -а, -е. Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Хлібити, -блю, -биш, гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.
Цвигати, -гаю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвигнути, -ну, -неш, гл. Хлестать чѣмъ нибудь, напр. кнутомъ, хлестнуть.
Чирус, -са, м. Мелкая порода скумбріи. Херс. г.