Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вищербити, -блю, -биш, гл. Зазубрить, вызубрить, выбить щербину. Вищербила ніж. Зачепила рогачем горщик та й вищербила. Харьк.
Зави́дник, -ка, м. Завистникъ. К. Бай. 152. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Ном. № 4823. Весело позирає згорда забісована дівчина на своїх завидників. Г. Барв. 464.
Зарза́ти, -за́ю, -єш, гл. = заржати. Він зарзає. Шух. І. 89.
Оправити, -ся. Cм. оправляти, -ся.
Пластувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть пластуномъ. Про Михайла була чутка, що він пластував у Чорноморії. О. 1862. VIII. 27.
Посполитий, -а, -е. 1) Простой, простонародный. 2) Какъ существ.: крестьянинъ. Давай посполитий до скарбу і подачку од диму, давай і підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того й не знає. К. ЧР. 198.
Рябець, -бця, м. Родъ коршуна. Так рябцем і вхопить. Ном. № 13678.
Сверб, -бу, м. Зудъ.
Уперто нар. Упрямо, упорно.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.