Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Ду́бити, -блю, -биш, гл. 1) Драть, сдирать (о деньгахъ). Суча жидова за кожну службу по півдесятка злотих дубить. 2) Вымачивать сукно въ отварѣ ольховой коры. Дубить, выдѣлывать кожу.
Закі́вець, -вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними.
Ли́ска́ти, -каю, -єш, сов. в. лиснути, -ну, -не́ш, гл. 1) Блестѣть, блеснуть, сверкать, сквернуть. Ото драпонув! аж потилиця лиска. Козаки шабельками лискають. Блискавка між хмарами лискала. Тілько лиснув гострий ніж, червона кров закапала з пучки. 2) Только одн. в. лиснути. Выпить, хватить. Лиснути мокрухи.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Плеченько, -ка, с. Ум. отъ плече.
Подимне, -ного, с. Подать отъ дыму. Взяли подимне од дворів.
Пообсмажувати, -жую, -єш, гл. Обжарить (во множествѣ).
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована.
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить.