Вудвудя, -дяти, с. Птенецъ-удодъ. Як вудвудята в вишневім садку, так та худібка при оборонці.
Лебедець, -дця́, м. Ум. отъ ле́бідь.
Мозо́ля, -лі, ж. Мозоль. Три ниточки тоненьких напряла, три мозолі на долоні намуляла.
Наущати, -ща́ю, -єш, сов. в. наусти́ти, -ущу, -стиш, гл.
1) Научать, наставлять. Не було в її ні батька, ні матері, — нікому було оборонити або наусти́ти.
2) Подучать, подучить, подговаривать, подговорить; подстрекать. Діявол наустив його, і поміг йому.
Повисікати, -каю, -єш, гл. Вырубить, высѣчь (во множествѣ).
Пустуха, -хи, м. Шалунья. Ум. пустушка, пустушечка. Не пустуй, моя пустушко!
Спаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испакостить. Старий стару хвале, що добрий борщ варе, а молодий свою гудить: що не зваре, то спаскудить.
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях!
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного.
2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе.
3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками».
Шмаття, -тя, соб.
1) Куски. Вхопив мене і ростерзав на шмаття.
2) Бѣлье. Випливає той окунь на берег, аж там царівна шмаття пере. Прали дівки шматя. Ум. шматтячко.
