Виділовий, -а, -е. 1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію).
2) Членъ комитета, бюро, правленія.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. 2) — свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Мушу доконати свого. 3) — свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала.
Жбирь, -рі, ж.
1) Наносъ въ рѣкѣ, мель.
2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами.
Затаї́ти, -ся. Cм. затаювати, -ся.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Поросплітатися, -таємося, -єтеся, гл. Расплестись (во множествѣ). Джереґелі і дрібушки ще не пороспліталися.
Посилати, -ла́ю, -єш, гл. сов. в. післати и послати, -шлю, -шле́ш, гл.
1) Посылать, послать. Що-неділі до дівчини товариша посилав. Пішли дурня по раки, а він жаб наловить. Посилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Пошли, Боже, з неба чого нам треба.
2) Двигать, двинуть (рукою, ногою). Став він крадькома до хліба руку посилати. Посилає вперед нога за ногою.
3) — поклон. Кланяться, поклониться. У світлицю ввійшов, — низький поклон послав.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить.
Скікавка, -ки, ж. = скакавиця.
Шипшиновий, -а, -е. Относящійся къ шиповнику, сдѣланный изъ шиповника.