Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блескітка, -ки, ж. Блестка.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Лега, -ги, об. Лежебокъ.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Наприво́зити, -во́жу, -во́зиш, гл. Навозить, много привезти.
Обпинка, -ки, ж. = обгортка 1. Гол. Од. 71.
Підмовляння, -ня, с. Подговоръ, подущеніе. Багатились підмовлянням на перелюб люду. К. ХП. 46.
Полистуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться съ кѣмъ нѣкоторое время.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.