Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батьківщина, -ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Безнадійно нар. Безнадежно. Ком. І. 54.
Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки. Вх. Лем. 393.
Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Первісний 2, -а, -е. Первоначальный.
Ремезонько, -ка, ремезочок, -чка, м. Ум. отъ ремез.
Розрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. розрушити, -шу, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить, приводить, привести въ движеніе. Ідуть дощі все дрібнії, землю розрушають і травою устилають. Н. п.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum. Анн. 373.
Черідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.