Бридкий, -а, -е. 1) Мерзкій, гадкій. 2) Безобразный, некрасивый. Ой до старого, ой до бридкого серденько не пристане.
Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі.
Зачопува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Сдѣлать шипъ, стержень въ бревнѣ для соединеніи его съ другимъ. Зачо́пуй стовпа, а я викопаю тим часом яму. (Лободовск.).
Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере.
Обмірковувати, -вую, -єш, сов. в. обміркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все.
Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене.
Позаплішувати 2, -шую, -єш, гл. То же, что и заплішити, но во множествѣ.
Різнити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Не быть въ согласіи съ кѣмъ, чѣмъ, отдѣлять отъ, идти врозь. Не можна теж запевнять, що і в таких людей, як Марко Вовчок не різнить дещо з народньою мовою.
2) Въ хоровомъ пѣніи, въ оркестрѣ: фальшивить. І знов почались пісні з музиками, тільки вже деякі голоси дуже різнили.
3) О ружьѣ: разсыпать, разбрасывать дробь въ стороны. Рушниця різнить.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный.
Студент, -та, м.
1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи.
2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції.