Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зави́чити, -чу, -чиш, гл. Пріучить. Завичили так, що голова ваша все свербить, хоч і нічого нема. Лебед. у.
Запа́рити, -ся. Cм. запарювати, -ся.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Колувати, -лую, -єш, гл. 1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує. О. 1862. IV. 23. 2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Чуб. І. 248. Волю колувати, як просто їхати та бідувати. Ном. № 11409.
Пелевень, -вня, м. = пелевня. Вх. Лем. 447.  
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Усміхнутися Cм. усміхатися.
Цицятий, -а, -е. = цяцькатий. Старшая дружка цицята, а другая черевата. Р. Макс.
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.