Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Ґаздику, де ти ідеш? Ґаздойко, ту нема нікого?
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Кучер, -ра и кучеръ, -ря, м. Кучеръ.
Насмішка, -ки, ж. = смішки. Уже минаються дівоцькі насмішки.
Погордувати, -ду́ю, -єш, гл. Пренебречь. Покличмо ми брата мого до себе у гості, — може він не погордує тепер нами.
Похвала, -ли, ж.
1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали.
2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха.
3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. На похвалу сорока яйцем похвалиться.
Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.
Хамаркати, -каю, -єш, гл. Читать невнятно, подъ носъ. Хамаркає, наче дяк на криласі.
Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.