Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бі, сокращ. біг, употребл. въ сложныхъ словахъ: помагай-бі. Помогай Богъ! спаси-бі! Спасибо! дасть-бі! Богъ дастъ. дале-бі! про-бі!
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Збоя́тися, збою́ся, збої́шся, гл. Убояться, испугаться. Не лякайте, бо не збоюсь. Грин. II. 307. Як п'ян, то копитан; а як проспався, то й свині збоявся. Ном. № 11484.
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Кадовбина, -ни, ж. Небольшая прорубь.
Норовитися, -влюся, -вишся, гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться. Чуб. V. 661.
Позамочувати, -чую, -єш, гл. Замочить (во множествѣ).
Полівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку. Ном. № 3098. 2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії. АД. І. 116.
Поляна, -ни, ж. = полявина. Зміев. у. Од сих печер полою розляглась чимала поляна, оточена лісом і густою зарослею чагарника. Стор. МПр. 128. Вийшов на чистий пляць, на поляну, сів на оддишку. Чуб. II. 594. Ум. поля́нка, поляночка. Чуб. V. 477.
Уталапатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Впутаться. Вталапався в діло, та й сам не рад. 2) Обрызгаться грязью.