Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дово́дження, -ня, с. Доказательство, доказываніе. Камен. у.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. Чуб. V. 769.
Кумедний, -а, -е. 1) Смѣшной, комическій. 2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, — хто ти такий! Сніп. 44. У мене така кумедна натура, — як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би. Греб. 399 — 400.
Ошалапутити, -пучу, -тиш, гл. Одурачить, обмануть. У Харькові тебе швидко ошалапутять. Волч. у.
Підрихтовувати, -вую, -єш, сов. в. підрихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подчищать и подправлять, подправить ножемъ вырѣзанныя изъ мятой кожи полосы. Вас. 159.
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Н. п. Пшениця постигла жатись. Черк. у. 2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Чуб. II. 99. Хліб постиг, — виймаю. Г. Барв. 242. 3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Г. Барв. 64. Смерть мене постигає саму. МВ. І. 57. От його-то постигла лиха година. Кв. 4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Левиц. І. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Чуб. V. 635. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає. К. ЦН. 301. 5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне. Ном. № 3636.
Прошаповалити, -лю, -лиш, гл. Пробыть шерстобитомъ.
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.
Уговтувати, -тую, -єш, сов. в. уго́втати, -таю, -єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду. О. 1862. І. 74.