Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Глечик, -ка, м. Ум. отъ глек. 1) Кувшинъ. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли. Зміев. у. 3) Родъ игры. Ив. 60. 4) глечики жовті. Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. 5) глечики полоскати. О женщинахъ: угощаться въ складчину въ понедѣльникъ послѣ заговѣнія на Петровъ постъ. ХС. I. 76. Ум. глечичок. ЗОЮР. II. 11.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Кагальний, -а, -е. 1) = кагаловий. Желех. 2) Старшина кагала.
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б. ЗЮЗО. І. 129.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ. Угор.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Цундравка, -ки, ж. Старая изорванная или въ заплатахъ рубаха. Желех.