Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виглядини, -дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. Кіев. г. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти. Лубен. у.
Звик, -ку, м. Привычка, обыкновеніе. Вх. Лем. 418.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі — і своя брехня набридла. Ном. № 6873.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Пообсновувати, -вую, -єш, гл. Засновать (во множествѣ).
Природний, -а, -е. 1) Естественный. К. Іов. 90. 2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.
Роззяплювати, -плюю, -єш, сов. в. роззяпити, -плю, -пиш, гл. = роздзяплювати, роздзяпити.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.