Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл. 1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Харьк. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли. ЗОЮР. II. 288. 2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть. Мнж. 93.
Д'адже́ж нар. (Вм. да аджеж) = Аджеж.
Мандри́ка, -ки, ж. Лепешка изъ сыру, муки и яицъ, родъ сырника, приготовляемаго на разговѣнье послѣ петровокъ, — 29 іюня. Зозуля мандрикою вдавилась. Ном. № 471. Ум. мандричка.
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата. Г. Барв. 406.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.