Болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю.
Дзя́вкати, -каю, -єш, гл. Одн. в. дзя́вкнути, -ну, -неш, гл. Тявкать, тявкнуть.
Заба́нити Cм. забанювати.
Заві́чно нар. При жизни. Ірод собі завічно пекло готував.
Зверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. зве́ргнути, -ну, -неш, гл. Извергать, извергнуть. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати. Померші діти, недоноски, що мати звергла.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть.
Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.