Гарбузеня, -няти, с. Шутливо: маленькая тыква. Ум. гарбузенятко. Ой казав ти, вражий сину, що гарбузенятко, — як я тобі втелющила, — помагав і батько.
Звіри́на́, -ни, ж. 1) = ii. Звір. В кущах чатують на звірину. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. 2) соб. Звѣри, звѣрье. Зібралася звірина до своєї громади. 3) Звѣрина, звѣриное мясо. А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Ум. звіри́нка.
Колокіл, -ко́лу, м.
1) Колоколъ. Он чия ж тут беседа тут вечеряє весела? Бийте коли, все колоколи, колоколи кованії у нас гості проханії.
2) Звонокъ на шеѣ коровы, козы. Ум. колокілок.
Крадений, -а, -е. Краденый. Не їсть пан дяк гусей, бо крадені.
Обшеретувати, -ту́ю, -єш, гл. Ободрать шелуху на зернѣ передъ помоломъ.
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Проскурка, -ки, ж.
1) Ум. отъ проскура.
2) мн. Раст. Malva rotundifolia L.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає.
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір.