Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безусий, -а, -е. = безвусий Аф. 298.
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Нездолящий, -а, -е. Слабосильный. Їй матері жаль кидати, що тика вона дуже нездоляща. Черниг. у.
Просвітлий, -а, -е. Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Н. Вол. у. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години. Грин. III. 408.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Розгарячити, -чу́, -чи́ш, гл. Разгорячить.
Роздіти 2, -ся. Cм. роздівати, -ся.
Чатівницький и чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. К. ЦН. 30.