Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вовгура, -ри, м. Человѣкъ, подобный волку? І крівцею над Босфором червоніють мури, що річками розливали козаки-вовгури. К. МБ. XII. 265.
Доброгра́йка, -ки, ж. Хорошая музыкантша.
Долі́гливий, -а, -е. = долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроті тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Збурлакува́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447.
Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется). Сим. 197.
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Русавка, -ки, ж. 1) = русалка. Русавки полиню бояться. Ном. № 276. 2)пахнівка. Раст. Antoxantum odoratum. Шух. І. 20.
Трипутень, -тня, м. Раст. Plantago major L. Анн. 259.