Довгоше́рстий, -а, -е. Длинношерстный.
Дові́дно, дові́дне. нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. В неї подвір'я сріблом леліє. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Там вода леліє, на єї дивлюся. А на морі вода леліла. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала.
Перо, -ра, с.
1) Перо у птицы. Нехай йому земля пером! Пожеланіе умершему, чтобы ему легка была могильная земля.
2) Перо для письма. Сидить батько з синами, пише листи перами.
3) Перо рыбье, плавникъ. Пливе риба та й велика, тільки видно пера.
4) Кисточка изъ трехъ — четырехъ куриныхъ перьевъ для проведенія узкихъ полосъ при раскрашиваніи глиняной посуды.
5) Нижняя часть, лезвіе лемеха.
6) Лезвіе бурава. Нема одного пера, а про те добре вертить свердел. Ум. пірце, пір'ячко.
Попаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить (во множествѣ). Усю одежу попаскудив.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті.
Стільки, стілько, нар. Столько. Стільки правди, як у решеті води. Иногда вм. скільки: Плач стільки тобі хочеться. Ум. сті́лечки, сті́лечко. Щоб я до схід сонця світу не побачив, коли я хоть на стілечко брешу.
Студити, -джу, -диш, гл.
1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити.
2) Знобить. Студить мене.
Хльоптати, -пчу, -чеш, гл. = хльобтати. Собаки хльопчуть воду. Помиї хльоптали.