Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Гойдарь, -ря, м. и пр. = гайдарь и пр.
Зобідити Cм. зобіжати.
Мискоро́бство, -ва, с. Изготовленіе мисокъ. Промишляють вони мискоробством і зовуться полив'яниками; між ними тілько один гончар. О. 1862. V. 20.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею. Чуб. ІІ. 473.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167.
Шамкати, -каю, -єш, гл. Ходить проворно.