Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити.
Грабарюва́ння, -ня, с. Землекопаніе.
Десятко́вий, -а, -е. Десятичный.
Ке (для ед. ч.), кете (для мн. ч.). Дай, подай, подайте. Що воно за сопілка, що вона так гарно грає?.. А ке, я заграю. Коли не вмієш пирога ззісти, ке його сюди. Кете лиш кресало та тютюну.
Кисіль, -лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться.
Прочахати, -ха́ю, -єш, сов. в. прочах(ну)ти, -ну, -неш, гл. Простывать, простыть. Не їж юшки: хай прочахне. Отож про пиття й держи собі од поганки таку воду, що як гаразд перекипить, тоді її у глек та й на вікно, щоб прочахла.
Розвиднятися, -няється, сов. в. розвиднитися, -ниться, гл. = розвидняти, -ніти. Саме розвиднятись стало. НВолынс. у. Вже на дворі стало розвиднятись.
Росквіт, -ту, м.
1) Расцвѣтъ.
2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі.
Стремя, мя, с. Обрывъ, крутизна, стремнина. Дніпрове стремя.