Бучуля, -лі, ж. = бочуля. Плачте, діти, плачте, бучулі не бачте; плачте, діти, ревне, чей орендар бучулю верне. Ум. бучулька.
Кахельник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій изразцы.
Костяний и косцяний, -а́, -е́ = кістяний. На тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Баба-Яга — косцяна нога.
Ли́пчик, -ка, м. Раст. Asperugo procumens. Cм. липчиця.
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться.
Повряжатися, -жаємося, -єтеся, гл. Нарядиться (о многихъ).
Покотитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Покатиться, скатиться. Клубочок покотився. З гори покотились (відра) та й сами побились. Як брат пива та й напився, по конику покотився. Покотяться дрібні сльози з твого білого лиця.
2) О кошкахъ, овцахъ: родить. Чи всі вівці покотились, чи ягниці поплодились?
Рабинів, -нова, -ве Принадлежащій раввину.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались.