Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заходжуватыся 1, -джуюся, -єшся, гл. (потім закреслено і подано далі — після заходытыся, але наступне слово заходжый лишилося на місці. — О. Т.).
Злебеда́ти, -да́ю, -єш, гл. Застигнуть, накрыть. Хочуть вони тебе узнать, тебе край мене злебедать. Лавр. 33.
Краплистий, -а, -е. 1) Крупный (о дождѣ). Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. Мет. 233. 2) Въ крапинкахъ. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках. МВ. IІ. 200.
Надгорну́ти Cм. надгортати.
Найпа́че нар. Наиболѣе, особенно, въ особенности. У нас сей год ярина хороша, а найпаче просо. Черк. у. Сим. 227.
Невільничка, -ки, ж. = невільниця. Чує Остап любії слова й пізнає козачку дівчину з русою косою, невільничку турецьку. МВ. ІІІ. 59.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати. Чуб. V. 428.
Увіщати, -ща́ю, -єш, гл. Увѣщевать. А вслід летить янголь його та його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141.
Шкодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Мир. ХРВ. 215. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив. Черк. у. 2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують. К. Іов. 78.