Гнівати, -ваю, -єш, гл.
1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати.
2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Дряпа́к, -ка́, м. 1) Царапина, 2) Машина-экстирпаторъ. 3) Истрепавшійся вѣникъ. 4) мн. = ожина.
Корчик, -ка, м. Ум. отъ корч.
Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги.
Повирівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Выравняться (во множествѣ). Скотину за ніч так повипасає, що боки повирівнюються, мов у сажових свиней.
Порахубитися, -блюся, -бишся, гл. Посчитаться.
Приговорювати, -рюю, -єш, сов. в. приговори́ти, -рю́, -риш, гл. Приговаривать, приговорить, примолвлять, присказывать. Буйним вітрам та й приговорила: «Повій, вітре, з далекого краю».
Простирало, -ла, с. Простыня. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив.
Смакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) — в чому. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. 2) — кому. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує.