Відкидати 1, -даю, -єш, сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. 3) відкинути ноги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!... Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Иногда это значить лишь лежать сильно утомленнымъ, обезсиленнымъ. Cм. відкидати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. Одкинула заслонку. 5) — на сито. Отцѣживать, отцѣдить на сито.
Ді́дчий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Дідчая мати видала, щоб сова зайця імала. Ді́дче ребро́. Раст. Valeriana officinalis L.
Їдениця, -ці, ж. = єдиниця. Ой була я у батенька та їдною їденицею.
Коляр, -ра, м.
1) = колісник.
2) Мясникъ, рѣжущій свиней. Cм. колій.
Присмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. присмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижигаться, прижечься, опалиться. Така гаряча лежанка, що аж подушка присмалилась.
Проклясти, -ся. Cм. проклинати, -ся.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці.
Шумиха, -хи, ж.
1) Сусальное золото. Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці.
2) Жена шума. Cм. шум 4.