Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. І. 228.
Обкладатися, -даюся, -єшся, сов. в. обікластися, обкладуся, -дешся, гл. 1) Обкладываться, обложиться. 2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло. Грин. І. 60.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси. Чуб. VII. 402. Рудч. Чп. 249.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Поперетанцьовувати, -вуємо, -єте, гл. То-же, что и перетанцювати, но во множествѣ.
Притужити 1, -жу, -жиш, гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив! Левиц. І. 116.
Татусеньків, тату́сечків, -кова, -ве Принадлежащій татусеві.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
Шпортати, -таю, -єш, гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.