Вз... Cм. уз...
Загуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять, затерять. Загубив черевик, а я йшов та й найшов. Загубиш, то не смутись, знайдеш, то не веселись. 2) Погубить; казнить, убить. Не топись, козаче, бо душу загубиш. Ой не орла, не сокола збіраються вбити, ой то ж пана та Супруна ведуть загубити. Загубила свого мужа та поповича жінка.
Засцика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засця́ти, -сцю́, -ци́ш, гл. Замачивать, замочить (уриной). Чорний чорне більмо засцяв, білий біле більмо засцяв.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью).
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
П'ятилітній, -я, -є. Пятилѣтній.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Шмиткий, -а́, -е́ Проворный, ловкій.