Задира́ка, -ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Ум. задира́чка.
Замахови́й, -а́, -е́ Маховой. Для ліпшого замаху всаджене на кінець колодки замахове́ колесо.
З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. І. 97). З'їду я од вас, мамо. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть.
Короваєць, -вайця, м.
1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити!
2) Блинъ изъ пшенной муки.
На́віть нар. см. навіт.
Пиріг, -рога, м. Пирогъ. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Ум. пиріжок, пиріжечок.
Помір'я, -р'я, с. = і. Помірок. Челядників їх вигубить помір'я, і вдови їх сльозами не заплачуть.
Тьмано, тьм'яно, нар. Темновато, тускло. Та у його у хаті було гарно.... а то стало тьмано і сумно, і икони почорніли. А ніч яка тоді була? Зоряно було? — Ні, тьмано. Тепер ясно горить поплавець у лямпадці, а то тьм'яно було.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув.
Щиколоток, -тка, м. = щиколодка. Виросло в лісі деревце ні на п'ядь, ні на щиколоток.