Вертіння, -ня, с.
1) Вертѣніе.
2) Сверленіе.
Відробити, -ся. Cм. відробляти, -ся.
Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається.
Вурдитися, -джуся, -дишся, гл.
1) О молокѣ: створаживаться.
2) О людяхъ: дѣлать кислую физіономію.
Вутленький, -а, -е., Ум. отъ вутлий.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Місто́к, містка́, м. 1) Ум. отъ міст. Мостикъ. 2) Средняя часть днѣпровской лодки (дуба).
Надро́чувати, -чую, -єш, сов. в. надрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Науськивать, науськать. Надрочив собак на мене. 2) У Стороженка надрочи́ти употреблено въ значеніи: быстро написать. Налагожусь писать..., — нічого в голову не лізе. Примірявсь-примірявсь, а далі й думаю: він дуже ласий до дівчат, — нехай же посміється, — взяв та й надрочив...
Тепломірний, -а, -е. Относящійся къ термометру.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы.