Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкуплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відкупитися, -плюся, -пишся, гл. Откупаться, откупиться. А я смерти не боюся я від смерти одкуплюся. Чуб. V. 1093 Наша душа гріхів довіку не відкупиться. АД. І. 108.
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Доча́сний, -а, -е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.
Марко́та, -ти, ж. Тревога, безпокойство; дурное расположеніе духа.
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Площина, -ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною. Ком. І. 7.
Поліжниця, -ці, ж. = породілля. Гн. II. 197.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Поодг.. Cм. повідг..
Тра нар. = треба. Не тра стару клопотати, стара знає кому дати. Ном. № 2771. Чи зле, чи добре, — тра привикати. Грин. III. 397.