Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретка, -ки, ж. Ум. отъ верета.
Заніма́ти, -ся = займа́ти, -ся.
Козачина, -ни, ж. 1) Молодой человѣкъ, молодець. 2) Казакинъ. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. Левиц. І. 245.
Кромкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Орони кромкавут. Вх. Лем. 428.
Нагні́чувати, -чую, -єш, сов. в. нагніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Лебед. у. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів. Мкр. Г. 24.
Нетесаний, -а, -е. 1) Неотесанный. 2) Неуклюжій, неповоротливый. Витесав нетесаного тесана. Ном. № 13127.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради. Мкр. Г. 67.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ. Шух. І. 34.
Тей, того, мѣст. = той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ. О. 1862. X. 1.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.