Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть!
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Мли́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подъ мельницею.
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать.
2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Cм. роптати.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали.
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула.
2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Пішли до того замку і здибали чортяка.