Білозірець, -рця, м. Эпитетъ сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець.
Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним.
Здури́ти, -рю́, -риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила.
Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують.
Лома́чище, -щі, ж. Ув. отъ ломака.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили.
Пітканний, -а, -е. Употребляющійся для утка, относящійся къ утку. Це оснівна вовна, а то пітканна.
Сидун, -на, м. = сидень.
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила.