Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Він довмився, що посіяти. Добре ви собі довмилися.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6) — язико́м. Болтовня.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Одш.. Cм. отъ відшахнутися до відшумувати.
Помин, -ну, м. Поминаніе. Ой Серпягу положили да і заховали, да помин по Україні, помин відправляли. Также и во мн. ч. Подумала, що його вже на світі нема і стала справляти помини. Cм. поминки.
Потупати, -паю, -єш, гл. 1) Пойти, пойти стуча ногами. Потупали діти. 2) — що. Оставить слѣды на чемъ, ходя. Ступенці на пісочку знати: русалочки потупали.
Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати.
Солов'їха, -хи, ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха.
Шумиха, -хи, ж.
1) Сусальное золото. Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці.
2) Жена шума. Cм. шум 4.