Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ном. № 289. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» Н. п. 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Груші́вка, -ки, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Заці́пити, -пить, гл. безл. Отнять языкъ. Бодай тобі заціпило. Ном. № 3718. Просить батько й мати на хліб, на сіль і на весілля, — та й заціпило їй сказати: і я прошу. Г. Барв. 391.
Обвити, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Одягнутися, -ну́ся, -нешся, гл. = одягтися. Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов. Рудч. Ск. І. 110.
Удова, -ви, ж. Вдова. Борщ без каші вдовець, а каша без борщу вдова. Ном. № 12319.
Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.