Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Голопузий, -а, -е. Съ голымъ животомъ. 2) Въ иносказательномъ значеніи: бѣдный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки. Стор. МПр. 144.
Жиже́ль, -лю, м. = жежель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Лямува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Окаймлять, каймить, обшивать края одежды. 2) Тянуть рыболовную сѣть при помощи лямки. Запрягають у лямки волів, лямують. А тоді й люде до того пристають, тож себе лямують, помагають витягати. Азовск. (Стрижевск.).
На́гляд, -ду, м. Присмотръ. Желех.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Підстьобати, -ба́ю, -єш, гл. Подстегать.
Погризти, -зу́, -зе́ш, гл. Погрызть, изгрызть. І погризе йому сустави й жили. К. Іов. 39.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Спухово нар. 1) Такъ, чтобы суживалось (о ямѣ, возвышеніи). Копай спухово. Лебед. у. 2) Наклонно, покато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. спохова.