Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. За твоєї де́ржави як буде — побачимо.
Жо́ден, жо́дний, -на, -не. = жаден, жадний 1. Ту пшеницю жоден год старцям і роздавали. Поділились так, що жодному упало кожного звіра по одному. 2) Школи ні жодної душі не обідив.
Можеби́лиця, -ці, ж. Возможное, вѣроятное.
Незгодливий, -а, -е. Вздорный, сварливый.
Обвихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обвиться. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василенко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки.
Облизувати, -зую, -єш, сов. в. облизати, -жу, -жеш, гл. Облизывать, облизать. облизати макогін. Потерпѣть неудачу.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Ходини, -дин, ж. мн Ходьба, хожденіе. Кому родини, а мені ходини. Та мені сьогодня ходини: треба грошей шукати.