Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бровиця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці. КС. 1884. VI. 357.
Голіти, -лію, -єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голів; зганяє воду з піску — він і голів. Переясл. у.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. Ум. окільце.
Оприскливий, -а, -е. Вспыльчивый, огрызающійся. Дитина... оприсклива. Сим. 234.
Очередити, -джу, -диш, гл. Остепенить, удержать. Оже не очередиш (сина), що хоч йому роби, а не очередиш. Кобел. у.
Плювання, -ня, с. Плеваніе.
Прив'язування, -ня, с. Привязываніе.
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка. Вх. Зн. 76.
Ширітвас, -са и -су, м. = шерітвас. Ширітвас дьогтю. К. ЧР. 87.