Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Битець, -тця, м. Каменоломщикъ. Міусск. окр.
Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.
Капота, -ти, ж. Верхнее одѣяніе. У галиц. мѣщанъ, — мужское: суконная верхняя одежда длинѣе и просторнѣе жупана. Гол. Од. 16. У Котл. это — женская одежда: Були в дульєтах і капотах, були всі грішні жіночки. Котл. Ен. III. 51.
Кочубей, -бея, м. Птица: хохлатый жаворонокъ. Сорока напряде, а кочубей витче. Мет. 4.
Лі́пшати, -шаю, -єш, гл. Улучшаться, хорошѣть.
Мару́дність, -ности, ж. Копотливость, мѣшкотность.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Остріг, -ро́гу, м. Плетень съ острішком. Новим острогом обгородились. О. 1861. XI. Св. 63.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Христосання, -ня, с. Христосованіе. Полт. г.