Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́нгел, а́нгол, -ла и а́нгель, -ля, м. = Я́нгол. Рудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Доші́птувати, -тую, -єш, сов. в. дошепта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. Котл. Ен. IV. 8. В рівчаки струмочок забурчав. МВ. (О. 1862. І. 71).
Заду́маність, -ности, ж. Задумчивость. Желех.
Запопа́дливий и запопа́дний, -а, -е. Ревностный, трудолюбивый, старательный. Гаврило чоловік запопадний: знайшов собі притулок у пані на економії та й розбагатів. Черк. у.
Одинчик, -ка, оди́нчичок, -чка, м. Ум. отъ одинець.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2. Вх. Пч. I. 6.
Отертися, -тру́ся, -ре́шся, гл. = обітертися. Сіла я, підперлася, заплакала, отерлася. Чуб. V. 3.
Ситце, -ця, с. Ум. отъ сито.