Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веретенце, веретінце, -ця, с. 1) Ум. отъ веретено. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
Зава́да, -ди, ж. Препятствіе, помѣха, затрудненіе. То завада є йому, що воно не зійшло. Камен. у. бу́ти на зава́ді. Служить помѣхою, мѣшать. Йому й муха на заваді. Ном. № 2890. Поганому животові й пироги на заваді. Посл. ста́ти на зава́ді. Помѣшать.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Лихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгружать часть груза для облегченія судна.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив. Федьк.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. Мнж. 29, 47. От попростивсь він і пішов собі. Мнж. 138. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. Чуб. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь. Мнж. 33.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Склизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, ускользнуть. Cм. слизнути.
Скудрявити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать кудрявымъ.