Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барвінина, -ни, ж. Одно растеніе барвінок, одинъ стебель барвінка. Иногда просто барвінок. Перва зелина — любисточок, друга зелина — барвінина, третя зелина — василечок. Н. п.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Радніше нар. Охотнѣе.
Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. Борз., Павлогр. у.у. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Величко, Лѣт. II. 376. Вродився тумою від руської бранки. К. ЦН. 219. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Н. п. Г. Барв. 222. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. Мет. 299. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Туром нар. Сильно гоня. Та зараз туром, туром корову. Харьк. у.
Ушити, -ся. Cм. ушивати, -ся.
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько. Мнж. 194.