Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Доганя́ти IІ, -ня́ю, -єш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8006.
Доква́сити, -ся. Cм. доквашувати, -ся.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Пересувати, -ваю, -єш, сов. в. пересунути, -ну, -неш, гл. Передвигать, передвинуть.
Поліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Слѣпить, вылѣпить (во множествѣ). Вареники поліпили. 2) Облѣпить, замарать (во множествѣ). Сир їли, — зуби поліпили. МУЕ. III. 103. Поліпіл кошелю. Вх. Уг. 261. 3) Прилѣпить (во множествѣ). Пішла в церкву стара баба, свічок накупила, де була яка ікона, всюди поліпила! Рудан. І. 100.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Справа 2 нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа. К. Іов.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк.
Хрящовий, -а, -е. ? Чабаном видається на зіму одежда: сорочки, штани хрящові, штани иршані.... О. 1862. V. Кух. 34.