Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива.
Закраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. закра́сити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. . Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? Скрипки й цимбали закрасили шовком. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Хата рушниками закрашена. Хатки, садочками закрашені. Одна чорнобрива, та всіх закрасила.
Здобрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Подобрѣть. 2) Удовольствоваться, удовлетвориться. Здобрій тим, що тобі волость присудила.
Нароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нарости, -ту, -те́ш, гл. Наростать, нарости. Стрижи пана, як вівцю, — на йому шерсть наросте. сало наростає. Отлагается жиръ.
Онудніти, -ні́ю, -єш, гл. Заскучать, сидя без работы.
Перемолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш.
Скрушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скрутитися, -шуся, -шишся, гл. Сокрушаться, сокрушиться. Глянь на Бога, чи у тебе руки зведуться на мене, на таку стару женщину? Може й у тебе матка є стара?» Йому серце скрутилось, він і пустив.
Уременити, -ню, -ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла.