Доде́ржування, -ня, с. Соблюденіе.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Вже ї мати заволала. Ось вам Степана в хату заволала. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила!
Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку.
Настирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх.
Нацмокатися, -каюся, -єшся, гл. Начмокаться.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Оник, -ка, м. Нуль.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Розскочиться моє серце на дві половині.