Буркнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ буркати 1. І муха говоруха об мені не буркне.
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти ходив, доки не наклав головою.
Оливець, -вця́, м. Карандашъ. Нарисував я оливцем стяту козацьку чубату голову.
Паля, -лі, ж.
1) Свая. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає.
2) Колъ. на палю вбивати. Сажать на колъ.
3) Дѣтск. палка.
4) Ударъ линейкой по рукѣ. палі дати. Ударить линейкой по ладони.
Папороша, -ші, ж. Пороша. Ум. папоро́шенька. А вчора звечора папорошенька впала.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати.
Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував.
Приговірка, -ки, ж. = приповідка.
Прогоня, -ні, ж. Просѣка въ лѣсу.
Прошколярувати, -рую, -єш, гл. Пробыть школьникомъ.