Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бельбухи, -хів Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв.. Cм. тельбухи.
Богмитися, -млюся, -мишся, гл. = божитися. Вх. Лем. 393.
Боронець, -нця, м. Защитникъ.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Грин. II. 337. Його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. Поховали. Засипали домовину. Г. Барв. 208. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Рудч. Ск. II. 166. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. Мнж. 120. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку. Ном. № 12894.
Конянка, -ки, ж. Лошадиный пометъ, лошадиный навозъ. Вх. Уг. 246.
Мертв'я́чка, -ки, ж. Эпидемія, моръ. Тоді була мертв'ячка скрізь, люде здорово мерли. Залюбовск. Екатер. у.
Обношувати, -шую, -єш, сов. в. обноси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні. 2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.
Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Рудч. Ск. І. 14 6. Гуси сичали. Гліб. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Червонопикий, -а, -е. = червономордий. Червонопикий ксьондз. К. ЦН. 306.