Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ближчати, -чаю, -єш, гл. Приближаться, дѣлаться ближе.
Босо нар. Босыми ногами. Чуб. IV. 225. Ходить босо. ЕЗ. V. 179. Ум. босенько. Бігай босенько, — тепер тепло. Полт.
Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. І. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32.
Гачурик, -рка, м. Ум. отъ гачур.
Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L. Вх. Пч. І. 8. ЗЮЗО. І. 109. Мил. М. 87.
Дошкандиба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Доходить, хромая, до извѣстнаго времени, до какого либо случая.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
Присолоджувати, -джую, -єш, сов. в. присолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Подслащивать, подсластить. 2) Привлекать, привлечь на свою сторону. Чимсь присолодила вона його. Н. Вол. у. 3)язика. Ябедничать, наябедничать. Св. Л. 223. Чи не ти язика присолодив? Та він і руками й ногами відхристюється. Не дух же святий навіває інспектора! От ми і зговорились докопатись до донощика. Св. Л. 221.
Скінчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Н. п.
Стиха нар. 1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 53. Стиха підхождає. ЗОЮР. І. 59. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. 2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Мет. 16. Ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою. Чуб. V. 60.