Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виходитися 1 Cм. вихожуватися.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною. К. (Правда, 1868, 144).
Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку. Ном. № 7188.
Досві́дчення, -ня, с. Убѣжденіе.
За́кля нар. = закіль. Розвеселяй мамоньку, закля ся повернем. Гол. IV. 374.
Кінниця, -ці, ж. Конюшня. Коники іржуть у кінниці. Н. п. Ум. кінни́чейка, кінниченька, кінни́чка. Коничка вставте до кінничейки. АД. І. 37. Коники возьте до кінничейки. Гол. II. 82. Суть в вас коники у три кіннички. Гол. II. 3.
Перебірливий, -а, -е. Разборчивый, капризный, прихотливый. Такий перебірливий: і того не їсть, і того не їсть. Пирят. у.
Перезімча, -чати, с. Перезимовавшій теленокъ. Вх. Зн. 47.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Камен. у. Крутиться тота фицька. Шейк. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6. Вона тото почула. Грин. III. 346.
Ускрут нар. Сейчасъ-же. Тільки ввійшли, вскрут і пішли — не гаялись ні трохи. Екатер. у.