Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гафт, -ту, м. Вышивка золотомъ или серебромъ. А наша сорочка з тонкого рубочка.... шовком мережена, гафтом гафтована. О. 1862. IV. 20. (Н. п.).
Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Чуб. ІІІ. 296. Не йди за крамаря, не йди за городянина. Мир. Пов. II. 75.
Зажи́рливий, -а, -е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. Ном. № 9763. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Г. Барв. 464. Cм. зажиракуватий.
Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Одночасно нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.
Розложити, -жу, -жиш, гл. = роскласти. Розложили середу двора огонь. Кв. І. 1.08.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Н. п.
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ. Шейк.