Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Гу́зеро, -ра, с. = Гузирь 1. Вх. Зн. 12.
Звадли́во нар. Досадно, непріятно. К. ЧР. 25.
Лома́ка, -ки, ж. 1) Дубина, большая палка, сукъ. Ой у лісі на орісі сухая ломака. Чуб. V. 1178. Великий як ломака, а дурний як собака. Ном. № 6343. Не києм — ломакою. Ном. № 8035. 2) О человѣкѣ: дубина, большого роста. Ум. ломачка. Ув. ломацюга, ломачище.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається. Чуб. V. 8.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Сд... = зд.
Шувір, -ру, м. = завірюха. Вх. Зн. 83.