Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязк, -ку, м. = брязкіт.
Гноїтися, гноюся, -їшся, гл. 1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ. 2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ. 3) Быть унаваживаему.
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
Краплистий, -а, -е. 1) Крупный (о дождѣ). Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. Мет. 233. 2) Въ крапинкахъ. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках. МВ. IІ. 200.
Овад, -да, м. = овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.
Повтелющувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и утелющити, но во множествѣ.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Процвиндрювати, -рюю, -єш, сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Кв. Гроші процвиндрював у карти. Морд. Пл. 67.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.