Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виделка 2, -ки, ж. Вилка. Дяки постукали заграничними виделками по німецьких тарілочках. Левиц. І. 398. А щоб тих тарілок білих або виделок і ножів — того й заводу в неї не було. Сим. 232.
Гиталь, -ля, м. = гичаль. Вх. Уг. 233.
Кудерявий, -а, -е. = кудрявий. Вх. Лем. 429.
Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. О. 1861. V. 72. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Ном. стр. 39. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла. Чуб. V. 729.
Підсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. підсолодити, -джу, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Пропарубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть парнемъ.
Судовне нар. Судебнымъ порядкомъ.
Тин, -ну, м. Плетень, тынъ. Чуб. VII. 392. Живе, як сорока на тину. Посл. Ні в тин, ні в ворота. посл. ум. тино́к, тиночок.
Шкрегліти, -лю, -лиш, гл. = скреготати. Сорока шкрегліт. Вх. Уг. 276.