Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Забезви́нно
Збезче́стити, -че́щу, -стиш, гл. Обезчестить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Обрубувати, -бую, -єш, сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло. 2)криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.  
Ошарпати, -паю, -єш, гл. = обшарпати.
Побагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Скиснути Cм. окисати.
Утя, уті, ж. Дѣтск. утка, уточка. О. 1861. VIII. 8.